Кібко Г.В.
№ 2 2017
Концептуальні засади музейних виставок та нові форми експозиційної
роботи в умовах сучасного музейного простору
Кібко Ганна Володимирівна
– науковий співробітник відділу науково-експозиційної роботи Національного заповіднику «Хортиця»,
- член Запорізької обласної організації Національної спілки краєзнавців України
Вещь не стоит. И не движется. Это – бред.
Вещь есть пространство, вне коего вещи нет.
Й. Бродський «Натюрморт» (1971)
У листопаді минулого, 2016 року, Національним заповідником «Хортиця» було проведено семінар на тему «Сучасний музейний простір: проблеми, перспективи, інновації», гостями якого стали музейники Дніпропетровської та Запорізької областей, а головним доповідачем − відомий в України та за межами нашої держави, народний художник України, заслужений діяч мистецтв України Анатолій Гайдамака.
Анатолій Васильович є автором проектів експозицій Музею М. Островського в Шепетівці (1979), Музею історії запорозького козацтва (1983), Державного літературного музею в Одесі (1983), Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» та багатьох інших. З великим задоволенням гості прослухали доповідь-екскурс видатного митця музеями, чиї експозиції були оформлені за його проектами, занурились у спогади художника. Але й залишилась інтрига, бо неможливо передати словами думки та відчуття, у яких перебуває митець під час натхнення.
Образно-художній метод створення музейної експозиції, в якому реалізовані майже всі проекти А. Гайдамаки, є найбільш виразним. Виставки, які виконані в такий спосіб, будуються навколо образу, який є базою для формування експозиційного простору. Вони надають можливість відвідувачу зануритись у атмосферу сюжету, створюють ефект присутності та полегшують сприйняття інформації.
Так, Т. П. Поляков у монографії «Как делать музей?» (О методах проектирования музейной экспозиции) порівнює методи формування експозиційного середовища, та зауважує: «В отличие от иллюстративного образа (тематического или ансамблевого комплекса) экспозиционно-художественный образ содержит большее количество необходимой информации, так как в нем становится значимой каждая деталь, каждый поворот и наклон экспонатов, каждый штрих применяемых художественно-пластических средств. В этой системе действуют силы, под влиянием которых научно-историческая информация опредмечивается, укладывается в ту или иную сюжетную линию, переоформляется в зримые образы».
Сюжетно-драматургійний метод обрали фахівці при створенні декількох експозицій в Історико-культурному комплексі «Запорізька січ» Національного заповідника «Хортиця», це «Традиційні промисли запорожців», «Козак Мамай та Люлька», «Козацький табір» і «Часи козацькі – Січі Запорозькі».
Так, за допомогою образно-художнього методу, спеціально для гостей семінару, було вирішено створити невелику виставку, яка в подальшому трансформувалась в арт-проект «Still Life».
Ідея презентації експозиційного об’єкта (в фондовій колекції заповідника є експонати, які ще не були представлені широкому колу глядачів, тому вирішили саме їх задіяти у виставці як головних персонажів дійства) у незвичному форматі – форматі Музейного натюрморту, виникла у Світлани Копилової – завідуючої відділом науково-експозиційної роботи Національного заповідника «Хортиця» та її команди.
На погляд авторів арт-проекту «Still Life» саме цей алегоричний жанр у художньому мистецтві найбільш наочно дозволяє продемонструвати, як працює образно-художній метод з відвідувачем музейного простору, який мимоволі долучається до дійства, а повсякденні речі набувають метафоричного змісту і викликають потік асоціацій, де кожен у межах свого світогляду має можливість переосмислити побачене. Впевнено можна стверджувати, що ніхто не залишиться байдужим, а тому буде досягнута головна мета – збудити глядача, змусити замислюватись.
Особливої атмосфери під час презентації арт-проекту «Still Life» додав музичний супровід – в залах «МУЗЕЮ ЗА ПОРОГАМИ» (Філії Національного заповідника «Хортиця», що розташувався в центрі міста Запоріжжя на бульварі Центральному, 3) лунали безсмертні твори Йоганна Себастьяна Баха, виконані на акордеоні студентами Запорізького музичного училища ім. П. Майбороди за що висловлюємо їм щиру подяку.
Експозиція «Натюрморту з музичними інструментами» (автор ідеї – Наталія Чергік) вибудовується навколо образів Краси (люстерко) та Музики (музичні інструменти). В основу сюжету покладено романтична історія між співаком хору імператорських півчих Олексієм Розумовським, який своїм чудовим голосом та красою вразив цесарівну Єлизавету.
Для натюрморту обрано музичні інструменти з фондової колекції НЗХ: «цитра», «бандури»,«люстерко», книга «Посібник по церковному співу».
Тема Війна і Мир, покладено основу сюжету «Натюрморту у стилі «Vanitas» (автор ідеї – Наталія Чергік), споконвічне протистояння добра та зла.
Образ війни – череп вбитої людини, який був знайдено археологічною експедицією «Хортиця – 1996» під час дослідження Скіфського городища V-III ст. до н. е. Автори знахідки припускають, що людина, ймовірно, загинула раптово, насильницькою смертю. Про це свідчить знайдений хребет, зламаний у чотирьох місцях та череп, що лежав обличчям вниз, а також іголландська люлька з клеймом Кримської війни (1853-1856).
Образ Миру втілюють книги, бокал і глек. Об’єднуючим елементом є виноградна лоза, яка сплітає два образи – Війни та Миру.
Для натюрморту обрано предмети фондової колекції НЗХ: «череп», книги:«Псалтир», «Ірмологій нотний», курильні люльки, «бокал», «глек»,«меч-Тесак».
«Натюрморт з книгами» (автор ідеї – Наталія Чергік) вибудовано навколо образу боротьби – боротьби з власними вадами. Цей образ склався у автора після знайомства з творчістю нідерландського поета Віллема Годсхалка ван Фоккенброха (Willem Godschalck van Focquenbroch; 1640-1670). Ось уривок з одного з його віршів – «Роздуми у моїй кімнаті».
Здесь, в отрешенной тишине,
Скрываюсь я от жизни шумной
С раздумьями наедине;
И мир, нелепый и безумный,
Отсюда ясно виден мне…
Я вижу: на столе, меж книг,
Забыты мною флейта, скрипка:
Ведь звук еще едва возник,
А уж в пространстве тает зыбко
И гаснет в следующий миг,
Гляжу без горечи и зла
На мир, когда-то столь любезный, —
И безразлична и светла
Мне память жизни бесполезной, —
А жизнь тем временем прошла…
Для натюрморту обрано предмети фондової колекції НЗХ: «підставка для читання чи писання», книги: «Апостол», «Пролог», «Поучения Иоана Златоустого», «Служебник», «Краткое поучение о главнейшихспасительных догматах веры», «Тріодь Пісна», «Стихи избранные из Священного писания», «чорнильниця».
Сценка «Веселе товариство», що була популярна в побутовому голландському живопису XVII ст., стала прообразом «Натюрморту «Розкішний сніданок» (автор ідеї – Світлана Копилова). Коштовний посуд та страви підкреслюють заможність співтрапезників. За легендою, ми бачимо стіл з ранку, після бенкетування веселої компанії: серветка зім’ята та кинута, тарілка майже падає зі столу, келихи порожні.
Головна дійова особа навколо якої складається тема «Натюрморту «Козацький» (автор ідеї – Світлана Копилова) – курінний кухар, що збирається готувати вечерю для своїх побратимів.
Саме цей образ за задумом автора, розкриває тему козацької культури харчування.
Для демонстрації обрано предмети, які пов’язані з історією запорозького козацтва, а саме Кам`янською Січчю: макітра, кахля, люлька.
Під час створення композицій для виставки автори надихалися творчістю італійських, нідерландських і німецьких живописців, таких як: Еваристо Баскеніс (Evaristo Baschenis; 1617-1677), Хармен Стенвік (Harmen Steenwyck; 1612-1655), Ян Давідса де Хем (Jan Davidsz de Heem; 1606-1683/1684), Себастьян Штоскопф (Sebastian Stoskopff; 1597-1657), Клара Петерс (Clara Peeters; 1594-1657), Віллем Клас Хеда (Willem Claesz Heda; 1594-1680) і Абрагам ван Беєрен (Abraham van Beijeren; 1620-1690). Саме їх твори слугували прототипами створених Музейних натюрмортів.
На думку автора експозиції, створені у сюжетно-драматургійний спосіб, незвичні, нетипові, вони «чіпляють» глядача і за допомогою емоційного впливу підштовхують до пізнання, добре запам’ятовуються та дарують духовну насолоду.
Джерела та література
1. Бурини С. Типология натюрморта в литературе (на материале ХХ ст.) / Сильвия Бурини. –[Електронний ресурс] – Режим доступу https://www.openstarts.units.it/dspace/bitstream/10077/ 2364/1/10
2. Лотман Ю.М. Натюрморт в перспективе семіотики [Електронний ресурс] − Режим доступу http://philologos.narod.ru/lotman/still-life.htm
3. Данилова И. Е. Проблема жанров – [Електронний ресурс] – Режим доступу http://ivgi.org/sites/ivgi.
org/ files/chitk/v21
4. Поляков Т. П. Как делать музей? (О методах проектирования музейной экспозиции). − М., 1997. − [Електронний ресурс] − Режим доступу http://www.future.museum.ru/lmp/books/archive/polyakovу
5. Копилова С. В. Концептуальні засади виставки «StillLife» Звіт про річну роботу 2016. − НА НЗ «Хортиця». – Звіт.
6. Чергік Н. Ю. Концептуальні засади виставки «StillLife» Звіт про річну роботу 2016 − НА НЗ «Хортиця». – Звіт.
В статті використані фото Володимира Шеремета
There are no comments yet.